Олександр Щербанюк і Василь Аксенин померли на Майдані за те, щоби згідно розпорядження заступника голови партії «Батьківщина» Олександра Турчинова замість колишнього члена СДПУ(о) Михайла Папієва головою Чернівецької ОДА призначили іншого колишнього члена СДПУ(о) Михайла Романіва. Для того, щоб на посаді секретаря Чернівецької міської ради «регіонала» Віталія Михайлішина — з подачі голови фракції «Батьківщини» Олексія Каспрука — змінив інший «регіонал» Ярослав Кушнірик. За міністерські портфелі...
Читати далі →

Четвертий місяць не можу вчитися. Не хочу думати про майбутнє. Воно лякає мене більше, ніж будь-коли. Кому потрібні ці вправи, підручники, лекції, мрії… у час, коли людське життя вже не має значення? Страшно було, коли на Майдані вперше загинули люди. Страшно було, коли людей катували чи розстрілювали. А тепер так часто хтось помирає чи зникає, що вже якось звикла. Навіщо прокидатися зранку? Кому потрібне таке життя? У чому тепер сенс?...
Читати далі →

В недавньому ефірі програми «Біля вікна» на каналі ТВА нардеп від ВО «Батьківщина» Микола Федорук розпочав бесіду з відомої цитати про те, що революцію задумують романтики, а її плоди пожинають негідники. Після чого разом із журналісткою Юлією Сафтенко плавно перейшли до теми змін у керівництві Чернівецької міської ради, на два голоси розхвалюючи порядність її чинного секретаря Ярослава Кушнірика за його «вчасний» вихід із Партії регіонів, який зараз прийнято датувати груднем 2013 р. (Уявіть, ки...
Читати далі →

Назначение нашего земляка Максима Бурбака на пост министра инфраструктуры стало с одной стороны неожиданным, а с другой – в какой-то мере прогнозируемым. Неожиданным, потому что нам долго вешали лапшу на уши о том, что в такой трудный, переломный для Украины момент должно быть сформировано правительство народного доверия. В него должны войти профессионалы и технократы. И обязательно все кандидатуры должны быть одобрены Майданом. Кандидатуру Бурбака на Майдане не представляли. Оно и неудивитель...
Читати далі →

Коли 1 грудня в Києві сталась перша бійка на вул. Банковій біля Адміністрації Президента, лідери опозиції і більшість засобів масової інформації назвали її учасників та ініціаторів "провокаторами". Відразу після побиття протестувальників «Беркутом» їх перекваліфікували на "жертви". Коли 19 січня частина мітингувальників покинула Майдан Незалежності і розпочала силове протистояння з «Беркутом» і Внутрішніми військами на вул. Грушевського, лідери опозиції охрестили їх "...
Читати далі →

Сьогодні бачив загиблих героїв. Хоч кажуть, герої не вмирають. Не знаю... Сьогодні дякував живим, обіймав, тиснув їхні руки. Як і тисячі людей, що прийшли вшанувати їх. Біль це страшно. Смерть — це жахливо. Я бачив Беркут в тридцяти метрах, що брав нас у кільце. І мені було дуже страшно. І бачив такі прекрасні лиця людей серед вогню на Грушевського. Вільних людей. Чи боялися вони? Думаю, дуже. Але робили те, що вважали гідним і у що вірили. Шкода, що за гідність така дорога ціна. Кілька тися...
Читати далі →

Підтверджую інфу про тотальну мобілізацію на Троєщині) Сьогодні вночі активіст Майдану, який привіз мене та моїх друзів на Троєщину (безплатно, звісно), сам не хотів нас випускати із машини, коли побачив групу молодих осіб біля парадного, озброєних битами. Моя сестра, впізнавши серед них людей, з якими вчилася у школі й запевнивши водія, що загрози немає, зізналася, що такої приємної зустрічі однокласників у неї ще ніколи не було в житті. Заслані в Київ автобуси з тітушками – велика стратегічна ...
Читати далі →

20 лютого, коли студенти ЧНУ ходили по університетах, закликаючи до страйку, якась жінка біля БДМУ сказала, що «Ваш Майдан – театральная постановка», коментуючи загиблих там. Я вважаю, що вона хвора, хоча частково в цих словах є доля правди. Звісно, не щодо смертей, а щодо подій навколо Майдану і реакцію на них.   Люди віддають життя заради нової України, кращого майбутнього для наступних поколінь. У Чернівцях теж відбувалися студентські страйки, мітинги, хода… Цікаво, що ті студенти, які підт...
Читати далі →

Це направду так. І це вже очевидно. У нас дві країни. І поділ іде не по Дніпру, не по Збручу, а по серцях і головах. Одна країна називається Майдан. Інша — ??? малоросія? янукосія? путосія? Одній бабусі пенсіонерки несуть останні 200 грн. Іншій — приховують податки найрізноманітнішими способами. За одну ідуть битися, ризикуючи життям. Від служби в армії іншої «відмазуються» усіма можливими способами. Одна викликає гордість і бажання жити. Інша — породжує депресію і дооооовгий матюк. О...
Читати далі →

Зупинити протистояння може лишень вогнепальна зброя. У руках протестуючих....
Читати далі →